Економічний тест урядів Європи: що насправді показують дані про Польщу та сусідів

Питання, яке варто поставити інакше

Кожен політичний цикл у Центральній Європі супроводжується знайомим сюжетом: прийшов новий уряд — і країна «прискорюється», уряд пішов — і все «сповільнюється». Приписати економічну динаміку конкретному кабінету дуже спокусливо, але дані рідко дають таку зручну відповідь. Польща 2024–2025 років — показовий випадок. Вона зберігає один із найвищих темпів зростання в ЄС, водночас її бюджетний баланс погіршується швидше, ніж у будь-якої іншої країни нашої вибірки, а у вересні 2026 року річна інфляція знову сягнула 4,0%. Тож корисніше питати не про те, «добрий» уряд чи «поганий», а про те, на які показники він узагалі здатен впливати — і на які ні.

Ця стаття не виставляє балів і не зводить складну картину до єдиного рейтингу. Вона спирається на спостережені дані Eurostat за 2024–2025 роки (вибірка оновлена 20 жовтня 2026 року) та на весняний прогноз Єврокомісії на 2026 рік, який ще не закінчився. Економіку Польщі розкладено на чотири складові — зростання, інфляцію, ринок праці й доходи, публічні фінанси. Для кожної ми намагаємося показати, де закінчується рішення уряду й починаються успадкована структура та зовнішнє середовище. Для порівняння взято Іспанію, Чехію, Швецію, Францію, Німеччину, Італію, Румунію та середнє по ЄС-27.

Методологія і межі висновків

Висновки нижче обмежують кілька застережень. По-перше, порівняння «до і після» саме собою не встановлює причинності. Економіку одночасно рухають десятки чинників, і відокремити внесок уряду від світових цін, рішень центрального банку чи інвестиційного циклу ЄС без контрольних груп і перевірених припущень неможливо. Тому зіставлення періодів у цій статті — описовий історичний орієнтир, а не оцінка ефекту політики. До того ж 2015–2019 і 2024–2025 роки відрізняються і зовнішніми шоками, і структурою економік.

По-друге, перевага в темпах зростання над середнім по ЄС не є автоматично «заслугою» уряду. Значною мірою вона відображає конвергенцію — наздоганяння багатших країн. За ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (2023, ЄС = 100) Польща мала 77, Румунія — 75, Чехія та Іспанія — по 91, Італія — 98, Франція — 99, Швеція — 111, Німеччина — 118. Економіки з нижчою базою зазвичай мають більший простір для швидкого зростання, і це властивість стартового рівня, а не якості управління.

По-третє, відповідальність розподілена нерівномірно. Інфляція — передусім мандат незалежного Національного банку Польщі (НБП) та наслідок світових цін; уряд впливає на неї лише через податки, адміністративні тарифи й бюджетні рішення. Бюджетна політика — порівняно пряма відповідальність уряду і Сейму, хоча її обмежують вето президента та рішення попередників: програма «800+» ухвалена 2023 року й діє з січня 2024-го, великі оборонні контракти підписано у 2022–2023 роках. До того ж бюджетні результати залежать не лише від дискреційних рішень, а й від економічного циклу, вартості обслуговування боргу та автоматичних стабілізаторів. Ринок праці залежить і від демографії, і від міграції, і від мінімальної зарплати.

Нарешті, статистика переглядається. Зростання Польщі у 2025 році за травневим прогнозом Єврокомісії становило 3,6%, а за даними Eurostat станом на 20 жовтня 2026 року — 3,8%. Зростання 2024 року в ранніх випусках оцінювали в 3,0%, тепер — у 3,2%. Дефіцит 2023 року на момент відкриття бюджетної процедури ЄС становив 5,1% ВВП, у нинішніх даних — 5,2%. Річні бюджетні показники взято з квітневої нотифікації Eurostat 2026 року; наступна запланована на 21 жовтня 2026-го, ще не оприлюднена і може змінити цифри. Прогноз МВФ щодо світового зростання (3,1% у 2026 році) — це агрегат, зважений за паритетом купівельної спроможності, тож він придатний лише як загальний контекст, а не як мірило для країн ЄС.

Зростання: відносна перевага збереглася

Найпоказовіший підсумок — накопичене реальне зростання ВВП за два роки (добуток річних темпів). Польща: +7,1%, Іспанія: +6,4%, Чехія: +3,9%, Швеція: +3,4%, ЄС-27: +2,8%, Франція: +2,3%, Румунія: +1,9%, Італія: +1,7%, Німеччина: +0,2%. Це не таблиця переможців, а зріз різних стартових умов і різних моделей.

Польські 3,8% у 2025 році проти 1,4% по ЄС виглядають як премія за зростання. Порівняння з минулим цю картину уточнює. Середній розрив між темпами Польщі та ЄС-27 у 2024–2025 роках становив +2,10 відсоткового пункту на рік, а у 2015–2019 роках, за іншого уряду, — +2,42 п.п. Тобто перевага не збільшилася, а трохи звузилася — приблизно на 0,3 п.п. Коректне формулювання таке: польська економіка зберегла свою відносну перевагу в зростанні; внесок уряду в це можливий, але з наявних даних його величину виміряти не можна.

На тлі сусідів цей результат виглядає стійким. У Чехії розрив із ЄС скоротився з +1,58 до +0,55 п.п. Румунія з одного з лідерів опинилася в мінусі: її розрив змінився з +2,54 до −0,45 п.п., а в другому кварталі 2026 року ВВП був на 1,9% нижчим, ніж роком раніше (попередні дані). Іспанія, навпаки, збільшила перевагу з +0,60 до +1,75 п.п., маючи значно вищий стартовий рівень, — тобто швидке зростання можливе і в моделях, зовсім не схожих на польську.

Спадщина попередніх рішень тут не абстракція. Пік інвестицій 2023 року (+12,7% у реальному вираженні) збігся із завершенням бюджету ЄС на 2014–2020 роки, ще за попереднього уряду. Провал 2024 року (+0,4%) збігся з переходом між програмами фінансування ЄС — це правдоподібний чинник, але не єдине пояснення і не встановлений кількісно внесок. Відновлення у 2025-му (+4,9%) відбувалося після того, як у 2024 році Польща отримала доступ до коштів Національного плану відновлення (KPO). Розблокування цих коштів — задокументований крок нового уряду, але його точний внесок у зростання ВВП з цих даних визначити не можна.

Інфляція: дезінфляція, а не дефляція

Гармонізований індекс споживчих цін (HICP) Польщі в середньому за 2023 рік становив 10,9% проти 6,4% по ЄС; у 2024 році — 3,7%. Це дезінфляція: ціни продовжували зростати, тільки повільніше. Про дефляцію, тобто зниження рівня цін, мова не йде. Варто також не змішувати показники: національний індекс GUS (CPI) за 2023 рік становив 11,4%, і порівнювати його треба з CPI, а HICP — з HICP.

Цей аналіз не розкладає дезінфляцію за чинниками. Серед імовірно важливих — політика незалежного НБП, який тривалий час утримував високу облікову ставку, світові ціни на енергоносії та продовольство, ефект високої бази, а також фіскальні й регуляторні рішення, зокрема щодо податків і цін на енергію. Кількісно оцінити внесок кожного з них ми не можемо, тому не приписуємо падіння інфляції 2024 року уряду, але й не виключаємо його вплив.

У 2026 році інфляційний тест продовжується. У вересні HICP Польщі становив 4,0% у річному вимірі (середнє по ЄС — 3,8%), а попередня оцінка GUS за CPI — теж 4,0%. Це вище за допустимий коридор НБП (2,5% ± 1 п.п.). Середня інфляція за останні 12 місяців — 3,0%, тобто поки в межах коридору. Прогноз Єврокомісії на 2026 рік — 3,6%, але це прогноз, а не підсумок року.

Ринок праці та доходи

Ринок праці — сильна сторона Польщі. Безробіття у 2025 році становило 3,1% проти 6,0% по ЄС (Чехія — 2,8%, Німеччина — 3,8%, Швеція — 8,8%, Іспанія — 10,5%). Низький рівень безробіття — значною мірою структурна риса польської економіки останніх років, а не результат одного кабінету. У 2026 році показник поступово зростає: 3,0% у січні, 3,4% у серпні (з урахуванням сезонності).

Зарплати зростали швидко. Середня брутто-зарплата в національній економіці, за повідомленнями GUS, підвищилася з 7155,48 злотого у 2023 році до 8181,72 злотого у 2024-му (+14,3%) і до 8903,56 злотого у 2025-му (+8,8%). У реальному вираженні за 2024 рік наш розрахунок дає приблизно +10,4%: номінальний індекс середньої зарплати в національній економіці (114,3) поділено на річний індекс споживчих цін GUS (CPI, 103,6). У 2025 році реальна зарплата теж зросла, але точну величину в межах цього пакета джерел не узгоджено, тому ми її не наводимо. Частково це зростання пов'язане з рішеннями уряду щодо оплати праці в бюджетній сфері та мінімальної зарплати, але також залежить від ситуації на ринку праці та уповільнення інфляції.

Публічні фінанси: найслабший результат

Найпряміша зона відповідальності уряду дає найслабший результат. Баланс сектору державного управління (за методологією ESA) погіршувався три роки поспіль: −5,2% ВВП у 2023 році, −6,4% у 2024-му, −7,3% у 2025-му, тоді як середній дефіцит по ЄС у 2025 році становив 3,1%. Борг сектору держуправління за два роки зріс із 49,5% до 59,7% ВВП, тобто на 10,2 п.п. Порівнянний стрибок у нашій вибірці лише в Румунії (з 49,3% до 59,3%). Іспанія тим часом знизила борг зі 105,2% до 100,7%, у Франції він зріс із 109,5% до 115,6%, в Італії — зі 133,9% до 137,1%, у Німеччині — з 62,3% до 63,5%. За попередніми квартальними даними Eurostat, наприкінці першого кварталу 2026 року борг Польщі становив 61,6% ВВП — вище маастрихтського орієнтиру в 60%.

Тут важливо не плутати визначення. Конституційна межа в 60% ВВП стосується іншого, національного показника — державного публічного боргу, розрахованого за польською методикою. За повідомленнями з посиланням на Міністерство фінансів, він помітно нижчий за борг за методологією ЄС і поки цієї межі не досяг. Обидві цифри коректні, але означають різне, тому твердження «борг наближається до конституційного порогу» без уточнення визначення вводить в оману.

Ці результати не зводяться лише до дискреційної політики: дефіцит і борг відображають також економічний цикл, вартість обслуговування боргу, автоматичні стабілізатори та успадковані зобов'язання. Погіршення має кілька складових. Перша — оборона: за оцінкою НАТО, наведеною агенцією PAP, видатки Польщі становили близько 3,8% ВВП у 2024 році й близько 4,3% у 2025-му — найвище співвідношення серед союзників. Друга — соціальні виплати й зарплати в державному секторі; Єврокомісія серед причин зростання видатків називає поставки військової техніки, зарплати в держсекторі та соціальні виплати. Частину цих зобов'язань уряд Дональда Туска, що працює з 13 грудня 2023 року, успадкував. Водночас бюджетна політика — сфера, де його відповідальність найбільша, хоча й обмежена вето президента (Анджей Дуда — до серпня 2025 року, Кароль Навроцький — відтоді). З 26 липня 2024 року щодо Польщі діє процедура ЄС щодо надмірного дефіциту. Прогноз Єврокомісії на 2026 рік: дефіцит 6,5% ВВП, борг 64,5%.

Що вже видно у 2026 році

Рік ще не завершився, тож будь-яка оцінка за нього неповна. Проте квартальні дані дають певні орієнтири. У другому кварталі 2026 року ВВП Польщі був на 3,8% вищим, ніж роком раніше (у першому кварталі — на 3,5%), тоді як у ЄС-27 — на 1,4%. Для порівняння: Швеція — 3,2%, Іспанія — 2,6% (попередні дані), Чехія — 1,8%, Німеччина та Італія — по 1,0%, Франція — 0,5%, Румунія — −1,9%. Румунія — єдина країна у вибірці зі спадом у річному вимірі.

Весняний прогноз Єврокомісії (21 травня 2026 року) для Польщі: зростання 3,5%, інфляція за HICP 3,6%, дефіцит 6,5% ВВП, борг 64,5%. Для інших країн: Іспанія — борг 99,6% і безробіття 9,9%, Швеція — дефіцит 2,8%, Німеччина — дефіцит 3,7%, Румунія — зростання 0,1%. Це прогнози, а не результати: вони показують напрям, але не фіксують підсумок.

Вісім профілів без рейтингу

Питання «хто кращий» тут недоречне, бо кожна країна має власне поєднання сильних і слабких сторін. Польща має найвище накопичене зростання у вибірці (+7,1% за 2024–2025 роки) і водночас найшвидше погіршення бюджетного балансу (з −5,2% до −7,3% ВВП). Іспанія збільшила відрив від ЄС у темпах зростання і зменшує борг, але має найвище безробіття (10,5%). Чехія поєднує дуже низьке безробіття (2,8%) зі скромним зростанням (+3,9%). Швеція тримає стабільну невелику перевагу над ЄС (+0,30 п.п. в обох періодах) і низький борг (35,1% ВВП). Франція відстає від ЄС за темпами і має борг 115,6% ВВП, який продовжує зростати. Німеччина має найбільше відставання в темпах (−1,30 п.п.) і майже нульове накопичене зростання (+0,2%). Італія скоротила дефіцит із 7,1% до 3,1% ВВП, але її борг залишається на рівні 137,1%. Румунія пережила різкий розворот: колишня перевага в зростанні зникла, дефіцит у 2025 році становив 7,9% ВВП, а борг зріс на 10 п.п.

За чим стежити

Найближча важлива подія — жовтнева нотифікація Eurostat щодо дефіциту та боргу (запланована на 21 жовтня 2026 року; на момент підготовки матеріалу ще не вийшла). Вона може переглянути бюджетні показники Польщі та її сусідів. Далі — дані за третій і четвертий квартали 2026 року (чи втримає Польща зростання близько 3,5%), осіння динаміка інфляції (чи повернеться вона в коридор НБП) і річні дані за 2026 рік, які з'являться навесні 2027-го. Для Польщі окремо важливо, як зростатиме борг за методологією ЄС і як він співвідноситиметься з національним боргом, до якого прив'язана конституційна межа.

Пальне: що показують ціни на заправках

Ціна пального — найпомітніша для виборця, тому її часто використовують як аргумент «за» чи «проти» уряду. Щоб замінити гасла перевірюваними числами, ми додали до статті зріз за даними Єврокомісії (Weekly Oil Bulletin), Управління енергетичної інформації США (EIA) та Європейського центрального банку. Річне значення — незважене середнє тижневих цін за рік. Показник ЄС — середнє, яке Єврокомісія зважує за обсягами споживання, а не арифметичне середнє країн. Дані за 2026 рік охоплюють період з 1 січня до 12 жовтня (для нафти Brent — до 14 жовтня), тож їх порівняння з повними роками умовне: періоди нерівні, сезонність не усунено.

Повні ряди за 2015–2025 роки та за 2026 рік до 12 жовтня для бензину й дизеля, а також коротку статистичну таблицю по ЄС і Польщі наведено в інтерактиві до статті. Нижче — ключові порівняння.

Ціни з податками: ЄС і Польща

Бензин Euro95 у середньому по ЄС коштував 1,414 євро за літр у 2019 році, 1,804 — у 2022-му, 1,632 — у 2025-му і 1,839 — у 2026 році до 12 жовтня. Дизель — 1,334, 1,821, 1,552 і 1,896 євро відповідно. Отже, у 2026 році обидва види пального в ЄС дорожчі, ніж у середньому за 2022 рік.

У Польщі ціни нижчі за середні по ЄС: Euro95 — 1,163, 1,421, 1,402 і 1,520 євро за літр, дизель — 1,174, 1,537, 1,428 і 1,658 євро. У злотих, ближчих до відчуття польського споживача, Euro95 коштував у середньому 5,944 злотого у 2025 році і 6,500 злотого у 2026 році до 12 жовтня, дизель — 6,052 і 7,095 злотого. Для порівняння: у Німеччині дизель коштував 1,605 євро у 2025 році і 2,047 євро у 2026 році до 12 жовтня.

Бак на 50 літрів

Повний бак дизеля на 50 літрів у середньому по ЄС коштував 66,7 євро у 2019 році, 91,1 — у 2022-му, 77,6 — у 2025-му і 94,8 євро у 2026 році до 12 жовтня. Бак Euro95 — 70,7, 90,2, 81,6 і 92,0 євро. У Польщі бак дизеля обходився в 252,2 злотого у 2019 році, 360,4 — у 2022-му, 302,6 — у 2025-му і 354,7 злотого у 2026 році до 12 жовтня. Це розрахунок із річних середніх цін, а не конкретний чек на заправці.

Податки: стабільний клин, змінна частка

Різниця між ціною з податками і ціною без податків — це податковий клин (акциз, VAT та інші непрямі податки). Для дизеля в ЄС він становив 0,729 євро за літр у 2019 році, 0,734 — у 2022-му, 0,790 — у 2025-му і 0,808 — у 2026 році до 12 жовтня. Ціна дизеля без податків коливалася значно сильніше: 0,605, 1,087, 0,762 і 1,088 євро. Тому частка податків у ціні падає, коли дорожчає сам продукт: 54,7% у 2019 році, 40,3% у 2022-му, 50,9% у 2025-му і 42,6% у 2026-му. Для бензину Euro95 у 2025 році частка податків становила 56,4% (0,711 євро без податків при 1,632 євро з податками).

Польща у 2022 році мала найменшу частку податків серед зіставлених нами показників: 28,4% для дизеля і 32,1% для Euro95. Це збігається з періодом, коли протягом більшої частини 2022 року, за даними Єврокомісії, у Польщі діяла знижена ставка VAT на пальне — 8%. Це збіг у часі, а не оцінка внеску уряду. Податкових заходів 2026 року ми не описуємо, бо дати зміни ставок у різних джерелах розходяться. Ціна без податків також не дорівнює маржі заправок.

Нафта, курс і межі пояснень

Нафта Brent коштувала в середньому 64,30 долара за барель у 2019 році, 100,93 — у 2022-му, 69,14 — у 2025-му і 94,85 долара у 2026 році до 14 жовтня. Між 2022 і 2025 роками Brent подешевшала на 31,5% у доларах і на 35,9% у євро, бо євро зміцнилося з 1,053 до 1,130 долара. Якщо порівняти середнє за 2025 рік із середнім за 2026 рік до жовтня, Brent подорожчала на 37,2% у доларах і на 33,3% у євро, а дизель у ЄС — на 42,7% без податків і на 22,2% з податками.

Різниця між ціною дизеля в ЄС без податків і вартістю літра нафти Brent у євро зросла з 0,375 євро у 2025 році до 0,573 євро у 2026 році до 12 жовтня. Це не маржа: до цієї різниці входять переробка, логістика, біокомпоненти, запаси, роздрібна торгівля та відмінність між сировиною і готовим продуктом. Даних про маржі переробки в нашому наборі немає, тому розкласти ціну на ці складники ми не можемо. Ціни у США (дизель — 3,66 долара за галон у 2025 році) належать до іншого ринку з іншими податками й одиницями виміру, а репрезентативної світової середньої роздрібної ціни в нашому наборі немає. Ці дані описують динаміку цін, але не дають підстав приписувати її рішенням конкретного уряду.

Висновок

Дані не дозволяють сказати ні «уряд провалив економіку», ні «уряд її витягнув». Польська економіка зберегла відносну перевагу в зростанні — розрив із ЄС у 2024–2025 роках становив +2,10 п.п. на рік проти +2,42 п.п. у 2015–2019 роках, — і на тлі більшості сусідів це стійкий результат. Ця перевага існувала ще до нинішнього кабінету, а внески політики різних урядів у її збереження цей аналіз розділити не може. Дезінфляцію 2024 року могли зумовити політика НБП, світові ціни, ефект бази та фіскальні й регуляторні рішення; внесок кожного з цих чинників тут не встановлено. Найслабша ланка — публічні фінанси: саме тут відповідальність уряду і Сейму порівняно пряма, а дефіцит і борг зросли найшвидше у вибірці, хоча на них впливають також цикл, вартість обслуговування боргу, автоматичні стабілізатори й успадковані зобов'язання, зокрема оборонні. Перші дані 2026 року складаються в картину «зростання тримається, бюджет — ні», але остаточну оцінку можна буде дати лише після нових бюджетних даних Eurostat і річної статистики навесні 2027 року.

Про цей матеріал

Дослідження даних, чернетку та редагування виконали системи штучного інтелекту: збір і перевірку показників — Claude Opus 5.5, чернетку тексту — модель DeepSeek через систему «Гідра», фактологічне редагування — Claude Opus 5.5. Розділи про пальне: дані зібрав і перевірив Claude Opus 5.5, чернетку написала модель DeepSeek через систему «Гідра», редагування виконав Claude Opus 5.5. Людська редакторська перевірка до публікації не проводилася. Усі числа звірено з пакетом джерел (Eurostat, Єврокомісія, зокрема Weekly Oil Bulletin, GUS, EIA, ЄЦБ та інші, перелічені нижче); дані за 2026 рік — проміжні спостереження та прогнози, а не підсумки року.