Суверенітет для себе, поступки для України: кому вигідний «патріотизм» західних радикалів

У західній політиці сформувався зручний для Кремля різновид патріотизму. Його прихильники вимагають поваги до власних кордонів, власної історії та власного права ухвалювати рішення. Коли ж такі самі права відстоює Україна, починаються розмови про «геополітичні реалії» та необхідність поступок.

Ця вибірковість має цілком практичні наслідки. Припинення постачання зброї послаблює державу, яка обороняється. Послаблення санкцій розширює можливості держави, яка напала. Назва політичної програми не змінює того, хто отримує перевагу від її реалізації.

У цьому сенсі показовою є програма німецької AfD 2025 року: скасування санкцій проти Росії, відновлення Nord Stream, Україна поза НАТО та ЄС. Для оцінки таких пропозицій достатньо прочитати їхній зміст. [1 — Програма AfD].

Вплив має бюджет

За даними SIPRI, у російському бюджеті на 2025 рік на засоби масової інформації передбачили 137,2 млрд рублів. Ця цифра не є повним кошторисом інформаційної війни, проте показує готовність держави систематично фінансувати медійну присутність. [2 — SIPRI].

Поряд із відкритими видатками існують приховані механізми. У 2024 році американська прокуратура висунула співробітникам RT обвинувачення у фінансуванні медіакомпанії у США майже на 10 млн доларів. Європейський Союз того самого року запровадив санкції проти Voice of Europe, описавши її роль у дезінформації та фінансуванні мережі впливу. [3 — Мін’юст США], [4 — Рада ЄС].

Такі схеми небезпечні тим, що приховують походження повідомлення. Глядач бачить знайомого ведучого, власну мову та місцеві політичні суперечки. Джерело грошей залишається за кадром.

При цьому твердження, що всі учасники подібних проєктів свідомо працюють на Росію, потребувало б окремих доказів. Прихований вплив може використовувати й людей, які не знають справжнього замовника.

Подарунки теж потребують прозорості

Вересневий скандал 2026 року навколо святкувань Дональда Трампа-молодшого додав до цієї дискусії ще один вимір. Подружжя підтвердило, що Умар Кремльов оплатив два вечори після їхнього весілля на Багамах, назвавши це дружнім подарунком. [5 — Associated Press].

Згодом президент Трамп заявив, що, наскільки йому відомо, гроші повернули. Ця заява не замінює документального підтвердження. [6 — Associated Press].

Називати історію доведеним вербуванням підстав немає. Але суспільство має право знати, хто фінансує дорогі приватні заходи найближчого оточення глави держави та які відносини стоять за цією щедрістю.

Український голос уже існує. Йому потрібна тривала підтримка

Україна має іномовлення: FREEДОМ, UATV English та інші мовні платформи. Теза про повну відсутність українського голосу за кордоном знецінює роботу цих редакцій. [7 — Українське іномовлення].

Водночас самої присутності недостатньо. Потрібно роками пояснювати іноземним аудиторіям, як війна Росії впливає на їхню безпеку, економіку та політичну незалежність. Для цього необхідні професійні редакції, стабільні ресурси й довіра, яку неможливо створити одним гучним повідомленням.

Критика проросійських політиків також має спиратися на точність. Коли замість документів використовують колективні звинувачення, опонент отримує можливість уникнути розмови про конкретні рішення.

Для Кремля необов’язково контролювати кожного політика, який виступає проти допомоги Україні. Достатньо, щоб сукупність таких рішень послаблювала український спротив і руйнувала єдність союзників.

Саме тому політичний патріотизм варто оцінювати за наслідками. Якщо під гаслом захисту власної країни політик допомагає агресору нав’язувати волю сусідам, суспільство має вимагати пояснення — з фактами, документами та повною прозорістю фінансування.